Naked Art | Podcast in RSS.com

Naked Art

di Iryna Skyshliak

Stagione 2

Фотографка Діана Андруник про #нетакаякіншівона, нуарівське ню та оголеність як професійну мову

Фотографка Діана Андруник через оголеність у кадрі вчить глядача толерантності та позитивного сприйняття різності. Вона не закладає себе у рамки одного персету, експериментує зі стилями та надихається епохою Відродження. Діана каже, що під час персональних зйомок завжди працює із вимкненим звуком камери, щоб герою у кадрі було комфотно. А окрім того, вона ніколи не працює мовчки, бо саме через прості діалоги можна зрозуміти, якою ж є людина, і передати її справжню. Її проєкт #нетакаякіншівона - про жінок з інвалідністю, які прийняли свою інакшість, їх любов до себе та толерантність. Почавши його виставкою у Києві 2020, Діана продовжує возити фотоісторії різними країнами і досі. Зараз митчиня досліджує тему звʼязку жінки із землею. Кадри її нового проєкту - із нуарівським забарвленням, де в центрі поступове повернення героїні до лона природи. У досвіді Діани робота з українським додатком BetterMe, фотографування шейхів у Еміратах, портрети для Жадана, Бориса Джонсона, Джека Глісона, потужні соціальні проєкти та багато іншого. Фотографка обожнює Енні Лейбовіц, надихається Юлією Кочетовою та якось по-особливому бачить жінку. Жінку, яка у її кадрі, завжди із відкритою душею, а втім, як і сама Діана. Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/ Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/ Інстаграм фотографки Діани Андруник https://www.instagram.com/diandrunyk/ Інстаграм проєкту #нетакаякіншівона https://www.instagram.com/notlikeothers_she/ Наша мета — відкривати українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!

Скульптор Володимир Семків про красиві й некрасиві монументи міста, першу виставку в музеї Пінзеля та свою прекрасну залежність

Володимир Семків - відомий львівський скульптор. Його дитяча любов до фігурок з пластиліну переросла у монументи, які сьогодні прикрашають чимало локацій Львова зокрема та України загалом. Митець активно співпрацює із Я Галерея та безпосередньо з Павлом Гудімовим, ділить майстерню зі своїм колишнім одногрупником митцем Денисом Шиманським та кожною своєю виставкою говорить про час, в якому живе. Разом із своїм другом Северином Хобзеєм він є співорганізатором проєкту Оаза. Це колективна виставка 39 митців у Львівському палаці мистецтв. За словами Володимира, є шанс, що це стане щорічною мистецькою подією Львова. Він не любить багато говорити про свої робити, каже, що це задає зайвих рамок глядачеві. Йому ж важливо, щоб людина відкрила своє серце, розум і сприйняла роботу крізь призму себе самої. Володимир часто використовує дерево і обов'язково дозволяє глядачам до нього торкатись. Дерев'яна виставка KINDERGARTEN про дитинство та його атрибути, про фіксування митей сьогодні, яких завтра вже не буде. Одна з робіт – Memento Mori, і як підкреслює сам автор, це не про страх смерті, а про сильну любов до життя. Роботи Володимира не тільки про естетику. Це синтез класичних монументальних практик, щоденного діалогу з глядачем та особистих пошуків відповідей на питання, які буває страшно вимовити вголос. Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/ Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/ Інстаграм митця Володимира Семківа https://www.instagram.com/volodya_semkiv/ Інстаграм артпростору Я Галерея https://www.instagram.com/yagallery/ Інстаграм виставки ОАЗА? https://www.instagram.com/oaza.39/ Наша мета — відкривати українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!

Міждисциплінарна художниця Ярина Шумська про мистецтво перформансу, найважливіші діалоги з глядачами та не своє взуття

Ярина Шумська - міждисциплінарна художниця та амбасадорка українського перформансу зі Львова. З дитинства її оточував великий та загадковий світ мистецтва. Її батько - художник, мама теж дотична до цієї сфери. Спочатку було «малювання кубиків» у татовій майстерні, потім навчання у Львівський академії мистецтв, а згодом перший в її житті перформанс. Свою особисту втрату Ярина трансформувала в те, що не зникає, - мистецтво. Зокрема у формі виставки «Затамувавши подих». У своїх перформансах Ярина перш за все шукає діалогу з глядачем. Він зазвичай безсловесний, через рухи тіла, матеріали, обʼєкти та образи. Часто такі діалоги продовжуються після завершення роботи. Обурення, неконструктивна критика, або навпаки підтримка та відгук - це про відповідь глядачів на жест митчині. А ще тривала дружня колаборація з Барбарою Ле Беґек Фрідман, «українською француженкою», як називає її Ярина. Нещодавно співпраця народила виставку, яка була відкрита один день, але тривала тиждень. Такі от незвичності. Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/ Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/ Інстаграм митчині Ярини Шумської https://www.instagram.com/yarynashumska_art?igsh=ZGhwdjVyZm9pY2Fi Інстаграм Jam Factory Art Center https://www.instagram.com/jamfactory.artcenter?igsh=MXNtbXhvMjB6dGI3Nw== Інстаграм Муніципального мистецького центру https://www.instagram.com/lvivart.center?igsh=MzFpM3dvZ3M5dTFt Наша мета — відкривати українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!

Митчиня Василина Буряник про успішну художню освіту, цікавість до людського тіла та сміливість називати речі своїми іменами

Василина Буряник з дитинства живе між двома світами, внутрішнім світом ідей та зовнішнім матеріальним. Дивлячись на її концептуальне інституційне мистецтво, можна сміливо заявити: митчиня знає секрет, як поєднювати ці два світи у процесі творення. У її руках найчастіше працює поліестер. Митчиня каже, що цей матеріал дуже пластичний та витривалий. Якось, для роботи "Червона лінія", вона "перетворювала" його на людські м'язи. Також у своїй творчості вона неодноразово демонструє глядачеві, що будова людини не просто взаємопов'язана, а взаємозалежна зі рослинами, зі світом природи. Тонка душа сенсорика іноді приводить Василину до певних передбачень. Як от трапилось з роботою "Мої костюми (для носіння на території Геноциду, та поза її межами)", що була створена ще задовго до тої самої зустрічі в Овальному кабінеті. Акваріуми вагою понад тону, імітація людської плоті через текстиль, корозія як відтворення ран. Це все було в проєкті "Сльози, що твердіють, та кров, яка не згортається". Робота увійшла до шорт-листа премії M17 Sculpture Prize. Крайні 10 років роботи Василини про війну. Але це не "роботи-транспоранти". Часто це автобіографічні твори та кінетичні інсталяції, які говорять до глядача образами, від яких іноді холоне кров. Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/ Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/ Інстаграм митця Михайла Рая https://www.instagram.com/vasylyna_buryanyk/ Центр сучасного мистецтва M17 https://www.instagram.com/m17art.center/ Наша мета — відкрити українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!

Митець Михайло Рай про арт-щоденник під час окупації Херсона, вигнання з раю та токсичність матрьошки

Митець зі Херсона Михайло Рай досліджує найінтимніші особисті запитання через творчість. Втекти чи залишитись, як покращити реальність, як зробити висновок з драматичного досвіду. В його роботах різні матеріали, скляні кулі, джіджитал-колажі, дзеркала, завжди підводять глядача до запитання: хто я? чи на своєму місці? де мій справжній Дім? Проєкт «Сторітелер. Щоденник війни» — це і мистецтво і документалістика під час окупації Херсона. Моторошні діджитал образи, детальні описи під роботами справді «прокладають лінію війни» всередині глядача. Тут Михайло рефлексує над досвідом життя під окупацією та зміною власного Я. У містично-інтимному проєкті «Український Дім» постає концепція постійного пошуку справжнього дому після «вигнання з Раю». І це найбезпечніше місце митець шукає всередині себе. Космос, психологія, духовність та стоїцизм формують Михайла як унікального представника мистецтва південної України. Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/ Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/ Інстаграм митця Михайла Рая https://www.instagram.com/mikhail_ray_art/ Замовити друкований "Сторітелер. Щоденник окупації" можна тут: https://www.instagram.com/sklad5_art_store?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAac-tCdaB2eTLfRw4AMjUOMyouWpKuYb0z-Bp7nfZNCyh5i5dXRel3YGSlOi0w_aem_CvyCfTF7XnX0JdJzzqo3HQ Наша мета — відкрити українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!

Митець Вартан Маркарян про VR як мистецтво, оцифрування танків та фантастичну Полтаву

На думку Вартана Маркаряна, найважливіше для митця — робота зі сенсами. Серед ключових напрямків творчості — документалістика та VR. Вперше почав відкривати VR на київській резиденції Carbon і в час коронавірусної ізоляції вивчав особливості створення в цьому форматі. Якось під час карантину навіть робив стрім-колаборацію з іспанським музикантом, який тоді був у Берліні. Працюючи в колаборації з друзями, Вартан оцифрував ворожу техніку і мистецьки передав побачене в серії робіт, серед яких "Напіврозпад" та "Як роса на сонці". Одним з документальних проєктів, над яким працював Вартан, стала VR-стрічка "Fresh memories THE LOOK". Це чесько-українська робота про харків'ян, які втратили свої домівки. Фільм був представлений на фестивалі SXSW 2023 в Остіні, штат Техас та DOX Centre for Contemporary Art у Празі. Найсвіжіша VR-колаборація — проєкт "Архів тиші". Це 12-хвилинне відео, яке завдяки VR-шолому може перенести кожного в тимчасово недоступні виставкові зали Полтавського краєзнавчого музею. Фільм був представлений в рамках документального кіно про права людини Docudays UA. Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/ Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/ Інстаграм митця Вартана Маркаряна https://www.instagram.com/artvartan/ Інстаграм мистецького ком'юніті та резиденції Carbon - https://www.instagram.com/carbon.residence/?hl=en Інстаграм продакшн студії wow.studio.ua https://www.instagram.com/waw.studio.ua/?hl=en Наша мета — відкрити українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!

Про печерних підлітків, колабу на Бакоті та експериментальне мистецтво. Ч2

Це інтервʼю - маніфест того, що "джерело натхнення" - це не те, що сповідують митці. Принаймні Богдан, (псевдонім kyivost384), творить не завдяки, а всупереч. Його індивідуалістська творчість - концептуальна, емоційна та філософська. "Кожен сам колись стає пустелею", - коментує митець свою картину "Сади Едему н.е". Ця розмова більше про зміст, аніж про матерію, про мистецтво, яке спонукає думати, рефлексувати та рухатись вперед по своїй траєкторії життя. Богдан - мультимедійний творець. Рідке скло, іграшкові фігурки, гіпс, навіть каміння, виловлене з Дністра, - усе стає його полотном. На ньому зʼявляються то печерні діти, то багатошарова абстракція, то привид з дитинства. Богдан каже, що кричати про мистецтво можна і тихо. А дивлячись на його роботи, здається, що слова не потрібні взагалі. Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/ Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/ Інстаграм художника kyivost384 (Богдана Постернака) https://www.instagram.com/kyivost384/ Інстаграм культурної агенції та НГО Port of Culture - https://www.instagram.com/port_of_culture/ Інстаграм мистецького простору та резиденції Бакота - https://www.instagram.com/bakotahub/ Наша мета - відкрити українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!

Художник kyivost384 про загадковий псевдонім, корови, бджоли й ромашки, гільзи + Disney та безапеляційну любов до Києва. Частина 1

Перше запитання інтерв'ю - про псевдонім "kyivost384". Як виявилось, його значення історичне та доволі неочікуване. А взагалі в творчості Богдана є дуже багато неочікуваного, чи то корова в полі, де на фоні ядерний гриб, чи діснеївські вінтажні фігурки, які тримають справжні гільзи. "Наскрізна концепція", якою сам митець ідентифікує своє унікальне мистецтво, це "багато зібраних емоцій, через які намагаюсь провести хаотичні лінії, як в детективі", що утворюють змістовну загальну картину. Хто вона, та сама бджола з міського пейзажу, чому зараз роботи kyivost384 позитивніші, аніж до повномасштабного та як відбувся перехід від "егоцентричного творення" до всеохопного та соціального. На ці питання Богдан відповідає глибоко та комплексно. А втім, навіть у самій розмові він будує зв'язки, як ті, що на його картинах. Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/ Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/ Інстаграм художника kyivost384 (Богдана Постернака) https://www.instagram.com/kyivost384/ Інстаграм культурної агенції та НГО Port of Culture - https://www.instagram.com/port_of_culture/ Наша мета - відкрити українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!

Художниця Катя Єгорова про історію червоного будинка, метафоричні апельсини, мандрівний стиль життя та літо, яке завжди з нами. Частина 2

У другій частині інтерв’ю з Катею Єгоровою говоримо про її полотна, ту картину, на якій вперше з’явився знаковий червоний будинок та чому вона не малює інших людей. У цій частині і про сторітелінг робіт художниці і про особисті історії і про тепло, яке вона залишає на них. Відкриваємо сенси картин "Між нами завжди літо", "Моє море там, де ти", "Внутрішні сили". Десь між цим всіх "заховався" Рене Магрітт, десь - відкритий фінал, а десь - рибки, які плавають містичним лісом. У розмові Катя ділиться своїм мандрівним стилем життя та простими миттями творення, які створюють для неї сенс в усьому. У фінальній частині епізоду - корисна інформація для тих, хто хотів би потрапити на мистецьку резиденцію в Фінляндію та чому це крута можливість для митців. Перша частина інтерв’ю тут; https://podcasts.apple.com/us/podcast/художниця-катя-єгорова-про-магічний-реалізм-місце-сили/id1633515966?i=1000707842532 Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/ Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/ Інстаграм художниці Каті Єгорової https://www.instagram.com/katka_yegoza/ Інстаграм фінської резиденції Taidekeskus Salmela -https://www.instagram.com/taidekeskussalmela/ Наша мета - відкрити українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!

Художниця Катя Єгорова про магічний реалізм, місце сили, мистецтво у генах та Полярне сяйво, яке не кожен може побачити. Частина 1

У цей, 4-ий випуск, запросили на подкаст художницю з Одеси Катю Єгорову. Митчиня народилась у неординарній родині, адже і батьки і бабуся та дідусь Каті - художники. Професійна освіта та участь в не одній мистецькій резиденції дали їй можливість досліджувати свою творчість та рости в ній дуже лінійно та гармонійно. Катині сюжети наповнені магічним реалізмом, що побачили ми і що підтвердила й вона. Тваринки-провідники як особливі деталі її картин невидимою емоційною ниткою поєднують роботи із глядачем. Також на полотнах художниці багато будинків, Полярного сяйва, та криги, яка кресне, бо приходить весна. Іноді вона малює на картинах себе, іноді свій внутрішній дім, який на відміну від фізичного, ніщо не здатне зруйнувати. Розповідати про Катю можна багато, та краще увімкнути подкаст та слухати. Друга частина у наступному випуску подкасту. Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/ Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/ Інстаграм художниці Каті Єгорової https://www.instagram.com/katka_yegoza/ Наша мета - відкрити українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про вічне!

1 di 2