Коли заходить мова про роль особистості в історії, за законами жанру треба висловлювати захоплення від величі зроблений нею відкриттів, глибини роздумів чи небаченої самопожертви або стискатися від жаху через масштаби спричинених людству шкоди та горя. Прикладів вище неба: від Прометея, Аристотеля чи Да Вінчі до Леніна, Гітлера, Сталіна і решти людожерів. Але нам з вами припало жити не лише в часи зміни епох, а ще й в умовах тотальної кризи тих-таки особистостей. Ну, ось приміром Ілон Маск, техно-геній, успішний бізнесмен, який останнє десятиліття, в прямому сенсі був символом усього проривного та футуристичного. Але якось непомітно інфікувався, або ж його навмисно інфікували, бацилою політиканства, перетворившись із особистості вселенського розмаху на персонажу для мемів. Загалом, інфекція пост-правди шириться і в дипломатії. Зараз про мир в Укр ...