Інтерв’ю як інструмент: чому кейс Мендель важливіший за саме інтерв’ю
Буданов: Як виглядає інформаційна війна за західну аудиторію — на одному кейсі
11 травня 2026 року в українському інформаційному просторі сталася подія, яку через тиждень коментували виключно у двох регістрах – морального осуду та морального тріумфу. Юлія Мендель, колишня прес-секретарка президента Володимира Зеленського, дала Такеру Карлсону інтерв’ю, у якому одночасно прозвучали тези про наркотики, готовність здати Донбас у Стамбулі-2022, вимогу «пропаганди як у Геббельса» та інші формулювання, які створили ефект публічного інсайду з самого ядра української влади.
Аналіз згадок про Буданова показав, що 88.3% англомовного контенту — це дезінформація за допомогою російських технічних акаунтів. Лише 2.3% англомовного потоку втрачає реальний Tier-1 мейнстрім, який здебільшого формується двома англомовними українськими виданнями. Ключові історії в англомовному сегменті зосереджені на українських атаках, переговорах та питаннях безпеки, а не на внутрішніх українських конфліктах. Російська дезінформація представлена переважно через одні й ті ж субдомени, що створює ілюзію різноманітності в західних медіа.
Протягом березня—квітня 2026 року Україна у свідомості арабських медіа та коментаторів перестала функціонувати як самостійна тема. У 98% проаналізованих публікацій Україна згадується у зв’язці з ірансько-американо-ізраїльською війною та ормузькою кризою. Це — дефолтне інформаційне тло, в якому читають Київ.